Європейська та євроатлантична інтеграція

Європейський Союз (ЄС)

Україна - Європейський Союз

    Основним напрямом державної політики – як внутрішньої, так і зовнішньої - Україна обрала європейський вибір, кінцевою метою якої має бути повноправне членство в Європейському Союзі. Для України євроінтеграція - це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, в тому числі і на ринок фінансових послуг.

    Слід наголосити, що Європейський вибір означає, насамперед, економічні та соціальні перетворення. Цілями та завданнями України при цьому є глибокі та якісні перетворення у всіх сферах суспільного життя. Це збігається з критеріями вступу до ЄС (Копенгагськими критеріями), за якими право країни стати членом ЄС визнається лише за умови відповідності цим критеріям: в економічній, політичній, законодавчій сферах.

    Комплекс відносин Україна – ЄС виводиться на нову площину практичної реалізації завдань стратегічного партнерства, передумови реалізації якого обумовлені такими політичними документами:

- Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (далі – Стратегія);

- Законі України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629-IV;

- Порядок денний асоціації Україна – ЄС. Європейська політика сусідства;

- Постанові Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 417 “Про додаткові заходи щодо посилення роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”;

- Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року № 540-р “Про заходи щодо використання Україною нових можливостей розширення Європейського Союзу та запобігання його можливим негативним наслідкам для України”;

- Співробітництво у рамках політики ЄС Східне партнерство.

    Держфінпослуг за необхідності приймає участь у спільних засіданнях підкомітетів № 1 “Торгівля та інвестиції”, № 2 “Економічні та соціальні питання, фінанси та статистика” Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС та на постійній основі бере участь у спільних засіданнях підкомітету № 3 “Політика у сфері підприємництва, конкуренції та співробітництва у регуляторній сфері” Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Оцінка ситуації на світових фінансових ринках та її вплив на небанківський фінансових сектор України

Нестабільність на світових фінансових ринках викликана такими основними подіями як зниження рейтинговим агентством Standard&Poor’s кредитного рейтингу Сполучених Штатів Америки, уповільнення зростання ВВП зони євро, великими обсягами суверенних боргів деяких країн Єврозони та  збільшення вірогідності дефолту Греції та Італії.

Таким чином зниження рівня кредитного рейтингу викликає зниження ринкової вартості державних облігацій, а це може створити негативний вплив на сектори страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Зниження на фондових ринках внаслідок зниження рівня кредитного рейтингу призведе до подальшого зниження ринкової вартості інвестицій страхових компаній та недержавних пенсійних фондів. 

Попри досить високу динаміку свого формування, фінансовий ринок України поки що не став головним та зручним механізмом реалізації інвестиційних програм держави, суб'єктів підприємницької діяльності та домашніх господарств.

Основними складовими зовнішньоекономічного чинника впливу на фінансовий ринок України є загострення дефіциту енергетичних ресурсів, загроза фінансових криз та посилення нестачі продовольчих товарів і, як наслідок, зростання світових цін на енергоносії, сільськогосподарську  продукцію, вартість інвестиційних ресурсів та страхових послуг.

Аналізуючи наслідки світової фінансової кризи 2008-2009 років, варто відзначити її негативний вплив на український небанківський фінансовий сектор. Серед чинників, які негативно вплинули на небанківський фінансовий сектор в Україні, можна відзначити замороження банківських депозитів учасників фінансового ринку у проблемних банках та зниження ринкової вартості фінансових активів страхових компаній, що в результаті вплинуло на прибутковість цих установ та рівень резервів, сформованих ними для покриття майбутніх виплат своїм клієнтам. Недокапіталізованість страхових компаній унеможливлює страхування масштабних ризиків в енергетичній, екологічній та фінансових сферах, стримує розвиток аграрного та медичного страхування.

Разом з цим, темпи приросту активів страхових компаній та недержавних пенсійних фондів протягом 2008 – 9 місяців 2011 років мали позитивну тенденцію. Так, темп приросту активів страхових компаній у 2009 році порівняно з 2008 роком склав 0,1%, у 2010 році порівняно з 2009 роком – 7,8%. За результатами 9 місяців 2011 року обсяг активів страхових компаній збільшився на 3% в порівнянні з відповідним періодом 2010 року. Темп приросту активів недержавних пенсійних фондів за 2009 рік становив 40,1% в порівнянні з 2008 роком, за 2010 рік – 33,4% в порівнянні з 2009 роком, за 9 місяців 2011 року – 23,6% в порівнянні з відповідним періодом 2010 року.

Щодо обсягів наданих фінансових послуг страховими компаніями та недержавними пенсійними фондами, слід зазначити, що темп приросту надходження валових страхових премій за 2009 рік порівняно з 2008 роком був негативним і становив -14,9%, за 2010 рік порівняно з 2009 роком набув позитивного значення і становив 12,9%, за 9 місяців 2011 року порівняно з відповідним періодом 2010 року становив 6,5%. Темп приросту обсягу пенсійних внесків недержавних пенсійних фондів за 2009 рік порівняно з 2008 роком був позитивний та становив 29,5%, за 2010 рік порівняно з 2009 роком становив 22,6%, за 9 місяців 2011 року в порівнянні з відповідним періодом 2010 року даний показник становив 19,5%.

За підсумками 9 місяців 2011 року спостерігається зменшення результативності діяльності ринку кредитних спілок, зокрема, відбулось зниження показника „загальні активи” і зменшення обсягу виданих кредитів. Діяльність інших кредитних установ та  фінансових установ - юридичних осіб публічного права має тенденцію до збільшення активів та обсягу виданих кредитів.

За 9 місяців 2011 року спостерігається тенденція щодо збільшення обсягів надання фінансовими компаніями послуг з надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, позик та операцій з переказу грошових коштів і залучення коштів установників управління майном з метою фінансування будівництва житла порівняно з аналогічним періодом минулого року.

За 9 місяців 2011 року відбулося скорочення обсягів надання послуг фінансовими компаніями факторингу, гарантій та обміну валют порівняно з відповідним періодом 2010 року.

Важливим зовнішнім чинником розвитку вітчизняного фінансового сектору в сучасних умовах є глобалізація економічного життя, яка означає, насамперед, універсалізацію інвестиційних процесів, уніфікацію механізмів і технологій функціонування фінансових ринків, посилення взаємодії суб’єктів господарської діяльності різних країн на основі єдиних принципів та норм.

Варто відмітити, що за оцінкою міжнародних експертів, страхова галузь може зіткнутися з низкою ризиків і викликів в майбутньому. Можливе подальше зниження ринкової вартості акцій може спричинити зниження рівня платоспроможності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів у результаті необхідності здійснення переоцінки вартості активів.  Це матиме найбільший негативний вплив на споживачів недержавних пенсійних фондів та компаній, які здійснюють страхування життя, термін виплат по яким настане у найближчий період. Водночас вплив на споживачів, які нещодавно стали учасниками недержавних пенсійних фондів або клієнтами страхових компаній, які здійснюють страхування життя, не буде значним у разі повернення ринкової вартості акцій до докризового рівня та подальшого їх зростання.

Разом з цим, страховими компаніями, які здійснюють страхування життя, та недержавними пенсійними фондами наразі здійснюється накопичення зобов’язань перед своїми клієнтами та найближчим часом не планується здійснення виплат по цим зобов’язанням.

Нижченаведені негативні тенденції можуть мати вплив на рівень платоспроможності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів в Україні. Зокрема, нестабільність банківської системи та неповернення депозитів банками може призвести до збільшення рівня неплатежів зазначеними небанківськими фінансовими установами. Крім того, ймовірний  ризик сповільнення зростання економіки та можливе зниження платоспроможності населення можуть призвести до зниження попиту на страхові послуги, скорочення страхових премій та розміру внесків до недержавних пенсійних фондів.»

Інформація про результати виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна – ЄС

 Щодо пріоритету “Співпрацювати з метою забезпечення ефективної імплементації пруденційних регуляторних рамок для фінансових ринків та нагляду, які відповідають рамкам, існуючим в ЄС”.

У рамках реалізації Концепції запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Програми розвитку системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 15.07.2010 № 585, та з метою вдосконалення рекомендацій щодо застосування страховиками стрес-тестів як елементу загальної системи управління ризиками страховика, Держфінпослуг розроблений проект Змін до Методичних рекомендацій щодо загальних підходів до застосування страховиками стрес-тестів. Також, з метою  запровадження обов’язку страховика створити систему управління ризиками, для виявлення, оцінки, контролю, запобігання ризикам,  на які наражається страховик під час своєї діяльності, Держфінпослуг розроблений проект вимог до організації і функціонування системи управління ризиками у страховика.

Зазначені проекти нормативно-правових актів були оприлюднені на сайті Держфінпослуг та готуються до подання для затвердження на засіданні Комісії Держфінпослуг.

Крім того зазначаємо, що Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг” від 02.06.2011 № 3462-VI (далі – Закон України), який розроблено Держфінпослуг. Законом України передбачено внесення змін до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” у частині визначення поняття корпоративного управління у фінансових установах, встановлення особливостей корпоративного управління у фінансових установах, встановлення особливостей розкриття інформації фінансовими установами, в тому числі у формі звіту про корпоративне управління та при наданні інформації клієнтам, запровадження контролю за придбанням істотної участі у фінансових установах, надання повноважень Держфінпослуг встановлювати критерії та нормативи відповідно до напрямів нагляду, а також посилення відповідальності за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Даний Закон набрав чинності з 08.01.2012.

Також Держфінпослуг з урахуванням положень Директиви 2009/138/ЄС Європейського Парламенту та Ради стосовно започаткування та ведення діяльності зі страхування та перестрахування (Фінансова спроможність II) підготувала проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (нова редакція). Зазначений законопроект спрямований на вдосконалення моніторингу діяльності страховиків та посилення контролю за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, державного регулювання у сфері страхового посередництва, запровадження європейських стандартів щодо класифікації ризиків у страхуванні, удосконалення порядку ліцензування страховиків, підвищення вимог до рівня капіталізації страховиків, зокрема, до формування статутного капіталу та розміру регулятивного капіталу, запровадження міжнародних норм пруденційного нагляду, підвищення рівня захисту споживачів страхових послуг.

15.12.2011 на сайті Держфінпослуг оприлюднений проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (нова редакція) з метою проведення його громадського обговорення.

Щодо Пріоритету “Співпрацювати з метою покращення адміністративних спроможностей органів нагляду відповідно до міжнародно-визнаних стандартів”.

Держфінпослуг з урахуванням норм Податкового кодексу України підготовлено проекти Законів України “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регулятивного податку у сфері регулювання ринків фінансових послуг)” та “Про внесення змін до Закону України “Про фінансові  послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (щодо регулятивного податку у сфері регулювання ринків фінансових послуг)” та направлено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Станом на сьогодні проходять узгоджувальні процедури відповідно до пункту 6 §37 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Також Держфінпослуг підготовлено проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України” (у частині скасування вимоги попереднього погодження регуляторних актів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань  державної регуляторної політики). Зазначений законопроект був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України. 13.12.2011 законопроект  «Про внесення змін до деяких законів України (щодо ринків фінансових послуг)» зареєстрований у Верховній Раді України за реєстр. №  9583.

Щодо пріоритету “Забезпечувати впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку всіма зареєстрованими на національному рівні компаніями, здебільшого шляхом створення відповідного механізму для досягнення цієї мети”.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.  Ця норма набрала чинності з 1 січня 2012 року.

Враховуючи вищезазначене та з метою забезпечення запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для страхових компаній та адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Держфінпослуг направила до Міністерства фінансів України пропозиції до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №398/3691, щодо форм фінансової звітності для страховиків.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1223 “Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності” передбачено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, а також недержавне пенсійне забезпечення – починаючи з 1 січня 2013 року;

допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування  – починаючи з 1 січня 2014 року.

   Щодо пріоритету “Розвивати національне законодавство щодо запобігання та протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, зокрема шляхом імплементації 40 Рекомендацій та 9 Спеціальних Рекомендацій FATF, а також відповідного законодавства ЄС стосовно боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (крім того, положень Директиви 2005/60/ЕС про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей та фінансування тероризму; Директиви 2006/70/ЕС; Регламенту ЕС 1781/2006; Регламенту ЕС 1889/2005)”.

З метою реалізації цього пріоритету Держфінпослуг було затверджено:

- розпорядження “Про затвердження Положення про застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують, або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій” від 11.11.2010 № 857 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2010 за № 1208/18503);

- розпорядження “Про внесення змін до Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами” від 24.02.2011 № 102 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2011 за № 600/19338);

            - розпорядження “Про внесення змін до Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 07.04.2011 № 185 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 564/19302);<?xml:namespace prefix = o /><o:p></o:p>

- розпорядження “Про внесення змін до Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 07.04.2011 № 186 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2011 за  № 545/19283).

Інформаційний матеріал щодо наслідків для небанківського фінансового сектору укладання Угоди про асоціацію та Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

    Перш за все, аналіз переваг та можливих втрат для небанківського фінансового ринку України при створенні ЗВТ з ЄС свідчить, що результатом такого кроку стануть суттєві зміни в структурі та обсягах ринку. Ринок фінансових послуг України – це, порівняно з європейськими країнами та з іншими розвинутими країнами світу, молодий ринок, що знаходиться у стадії становлення. І створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС матиме значні наслідки для небанківського фінансового сектору економіки.

До переваг створення зазначеної зони вільної торгівлі можна віднести:

– по-перше, підвищення конкуренції між учасниками. Можна прогнозувати, що це призведе до підвищення якості та зниження вартості послуг, що надаються;

– по-друге, відкриття українській економіці доступу до зарубіжного капіталу, зокрема, прямих іноземних інвестицій;

– по-третє, суттєве покращення рівня корпоративного управління;

– по-четверте, збільшення прозорості ринку фінансових послуг;

– по-п‘яте, можливість вільного виходу українського бізнесу на європейський ринок.

    Створення зони вільної торгівлі з ЄС, яка б включала в себе зняття обмежень на вільний рух капіталу та послуг, в тому числі і фінансових, необхідно розглядати в тісному зв‘язку із процесом вступу України до СОТ. З огляду на те, що для врегулювання проблеми конкурентоспроможності небанківського фінансового сектору передбачено п’ятирічний перехідний період, після закінчення якого стане можливим заснування філій іноземних страхових компаній в Україні, питання переваг та втрат створенні ЗВТ з ЄС для зазначеного сектору слід розглядати більш широко.

    Так, протягом зазначеного перехідного періоду, в роботі по запровадженню зони вільної торгівлі з ЄС в частині надання фінансових послуг необхідно враховувати зобов‘язання України в рамках СОТ, зокрема, питання допуску іноземних страхових компаній на український ринок.

    Разом з тим, створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС може зумовити такі негативні наслідки, як монополізація українського фінансового сектору, загрози неконтрольованого відтоку капіталу в разі тих чи інших економічних або соціальних обставин, збільшення банкрутства серед вітчизняних компаній, які не витримають жорсткішої конкуренції.

    Крім того, враховуючи, що на даний момент не розроблено механізм врегулювання спорів між філіями іноземних фінансових компаній та споживачами фінансових послуг – резидентами України, існують загрози для захисту прав споживачів. Хоча це питання, безумовно, регулюється нормами міжнародного права, але за відсутності відповідної роз‘яснювальної роботи та судових прецедентів, достатнього рівня розвитку судової системи, питання збереження належного рівня захисту прав споживачів фінансових послуг вбачається вкрай проблемним для вирішення. Важливим аспектом цього можуть бути суттєві складнощі для фізичних осіб-резидентів при визнанні та виконанні на території інших держав рішень українських судів.

    У разі створення ЗВТ, яка передбачає вільний рух капіталів, можливе виникнення ситуації, коли іноземний капітал набуде домінуючого або монопольного статусу по відношенню до національного фінансового сектору, у зв‘язку з чим постає питання відтоку капіталу з економіки внаслідок загрози дестабілізації фінансових ринків.

    У той же час вступ до СОТ та наміри Уряду стосовно створення зони вільної торгівлі з країнами Євросоюзу сприятимуть ще більшій відкритості економіки країни, зняттю торговельних бар’єрів, що вимагатиме підвищення ефективності державного регулювання і поміркованого протекціонізму.

    В контексті боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму можливе використання нового для Європи сегменту фінансового ринку, яким є ринок України, в зазначених цілях, користуючись ослабленим, в силу об‘єктивних причин, пов‘язаних з відкриттям внутрішнього ринку, контролем держави за фінансовим ринком.

Для нівелювання можливих негативних наслідків створення ЗВТ з ЄС необхідне наступне:

1. Заходи, спрямовані на розвиток ринків фінансових послуг в цілому, а саме:

– підготовка довгострокової цілісної стратегії реформування та розвитку небанківського фінансового сектора України;

– вдосконалення та взаємоузгодження як рамкового, так і спеціального законодавства в сфері діяльності ринків фінансових послуг та подальша його адаптація до європейського законодавства;

– поетапне впровадження у небанківському фінансовому секторі України міжнародно визнаних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, аудиту, розкриття інформації та корпоративного управління;

– формування умов для утворення компенсаційних механізмів на ринках фінансових послуг;

– проведення просвітницької роботи щодо функціонування небанківського фінансового сектора серед споживачів фінансових послуг;

– подальше вдосконалення регулювання діяльності фінансових установ.

2. Забезпечення інституційного розвитку Держфінпослуг шляхом:

– налагодження системної та ефективної співпраці з іншими фінансовими регуляторами;

– внесення змін до законодавства з метою усунення перешкод для забезпечення належної операційної та фінансової незалежності Держфінпослуг як фінансового регулятора.

Інформація щодо реалізації політики сусідства та партнерства ЄС

    З метою уніфікації та спрощення внутрішніх процедур Європейської Комісії, пов’язаних із прийняттям рішень щодо надання допомоги, а також ураховуючи завершення дії Регламентів Ради ЄС, які є базовими документами щодо надання допомоги Європейського Союзу третім країнам, Європейська Комісія активно працює над розробкою нових інструментів допомоги ЄС. Зокрема, Єврокомісією було проголошено, що починаючи з 2007 року ЄС буде надавати допомогу у рамках 6 інструментів - 3 головних та 3 спеціальних. Україна буде мати змогу залучати технічну допомогу з боку ЄС, в першу чергу, через Європейський інструмент сусідства та партнерства (ЄІСП).

Дві головні мети ЄІСП:

- сприяння економічному та більш глибокому політичному співробітництву між ЄС та країнами-партнерами;

- надання допомоги для використання специфічних можливостей та вирішення проблем країн, що географічно мають єдиний кордон з країнами ЄС або географічно близько знаходяться до країн-сусідів ЄС.

    ЄІСП має посилити політичну, економічну, культурну та безпекову співпрацю між ЄС та країнами-сусідами. Цей інструмент замінить програми технічної допомоги у рамках яких на сьогодні надається допомога ЄС. Інструмент буде мати більш “політичний підхід” (“policy driven”), в основу якого покладені документи, що вже укладені між ЄС та країною-парнтером.

    Інструмент, в першу чергу, фокусуватиметься на сприянні виконання Планів дій в рамках Європейської політики сусідства.

    Основою ЄІСП має стати секторальний (галузевий) підхід. Одним із важливих механізмів реалізації ЄІСП буде Twinning.

Реформування фінансового сектору у рамках ЄС

    У відповідь на фінансово-економічну кризу та з урахуванням звіту, що був підготовлений групою високого рівня під головуванням Жака де Лароз‘є, Єврокомісія опрацювала пропозиції до проекту нової структури фінансового нагляду в ЄС. Зазначена структура має включати створення Європейської Ради з системних ризиків (European Systemic Risk Board (ESRB)) та Європейської системи фінансових наглядачів (European System of inancial Supervisors (ESFS)) та Європейського органу із регулювання страхової діяльності та діяльності з недержавного пенсійного забезпечення (European Insurance and Occupational Pensions Authority (EIOPA)).

    Європейська Рада з системних ризиків (European Systemic Risk Board (ESRB)) створений як новий незалежний орган, який відповідає за збереження фінансової стабільності, здійснюючи “макропруденційний” нагляд на рівні ЄС.

Для реалізації запланованого ESRB здійснює такі основні функції:

1) збирає та аналізує всю важливу інформацію для моніторингу та оцінки потенційних загроз для фінансової стабільності, які є результатом макроекономічного розвитку та розвитку фінансової системи в цілому;

2) ідентифікує та визначає найбільш пріоритетні ризики;

3) попереджує про проблемні ризики, які є істотними;

4) за необхідності надає рекомендації щодо заходів, які мають бути вжиті в якості реакції на ідентифіковані ризики;

5) продовжує моніторинг певних попереджень та рекомендацій;

6) співпрацює з Міжнародним Валютним Фондом (International Monetary Fund), Радою Фінансової Стабільності (Financial Stability Board) та третіми країнами.

    Також створено Європейську систему фінансових наглядачів (European System of Financial Supervisors (ESFS)), що складається із національних наглядових органів та агентств щодо нагляду за банківськими установами, ринком цінних паперів, страхових компаній та пенсійних організацій. До основних функцій ESFS належать:

1) встановлення єдиних гармонізованих правил щодо ліцензування та нагляду за фінансовими інститутами;

2) забезпечення цілісності застосування європейських правил, включаючи питання:

а) посередництва та врегулювання можливих розбіжностей між національними органами нагляду;

б) гарантування щодо застосування національними органами нагляду спільного законодавства;

3) встановлення спільної культури нагляду та цілісної наглядової практики;

4) безпосередній нагляд за окремими надєвропейськими інститутами, які регулюються на рівні ЄС (напр. Агентство кредитних рейтингів);

5) гарантування скоординованих дій на кризову ситуацію із можливістю прийняття рішення надзвичайного характеру;

6) акумулювання “мікропруденційної” інформації.

    Також в рамках реформування наглядових органів фінансової системи Європейського Союзу створено Європейський орган із регулювання страхової діяльності та діяльності з недержавного пенсійного забезпечення (European Insurance and Occupational Pensions Authority (EIOPA)), діяльність якого направлена на підтримку стабільності фінансової системи, прозорість ринків небанківських фінансових послуг а також захист прав споживачів страхових послуг.

Основними завданнями EIOPA визначені:

1) покращення захисту споживачів фінансових послуг, відновлення довіри до фінансової системи;

2) запровадження надійної та ефективної системи регулювання та нагляду з урахуванням різних інтересів усіх держав-членів та різний характер фінансових інститутів;

3) сприяння підвищенню гармонізації та узгодженості у застосуванні правил для фінансових установ та ринків у Європейському Союзі;

4) посилення контролю за діяльністю транскордонних груп;

5) сприяння забезпеченню координації при здійсненні наглядової діяльності Європейським Союзом.

    Варто наголосити, що зміни щодо наглядової структури ЄС мають розглядатися як наднаціональні адміністративно-організаційні реформи, які розроблені для вдосконалення законодавства країн-членів ЄС та спільних дій.

10 листопада 2009 року Європейська Рада прийняла Директиву 2009/138/ЄС стосовно започаткування та ведення діяльності зі страхування та перестрахування (Solvency II)

    Solvency II це Директива Європейського Союзу, яка була прийнята Європейським Парламентом 22 квітня 2009 року та була направлена до Ради Міністрів 5 травня 2009 року. Дата імплементації цієї Директиви 1 січня 2013 року, після якої відбудуться зміни у існуючому режимі достатності капіталу.

    Solvency II це фундаментальний перегляд режиму достатності капіталу в галузі страхування Європейського Союзу. Основною метою є створення загальноєвропейських вимог до капіталу та стандартів управління ризиками, які будуть застосовуватись замість вимог Solvency I.

    Під дію Solvency II будуть підпадати усі страхові та перестрахові компанії з валовим доходом страховика більшим ніж 5 мільйонів євро або технічними резервами більшими ніж 25 мільйонів євро. Встановлення більш жорстких вимог достатності капіталу та ризик-менеджменту сприятиме зменшенню ризиків неплатоспроможності страховика, збитків споживача та дестабілізації ринка.

Більш детальну інформацію можна знайти за адресою: ec.europa.eu/internal_market/insurance/solvency/architecture_en.htm.

    Європейська Комісія опублікувала річний звіт про стан роботи з утворення Єдиного ринку фінансових послуг, аналітику щодо результатів інтеграційних процесів у фінансовому секторів ЄС та їх вплив, зокрема, на конкуренцію та фінансову стабільність на фінансовому ринку ЄС. Він також включає Прогресивний звіт щодо досягнень ЄС на ринку фінансових послуг у 2009 році.

Повний текст звіту англійською мовою можна знайти за адресою: ec.europa.eu/internal_market/finances/docs/cross-sector/fin-integration/efir_report_2009_en.pdf.

Світова організація торгівлі (СОТ)

У зв’язку зі вступом 16 травня 2008 року України до Світової організації торгівлі надаємо перелік корисних посилань

1. Держави-члени СОТ - www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org6_e.htm.

2. Держави-члени FATF –

www.fatf-gafi.org/document/52/0,3746,en_32250379_32236869_34027188_1_1_1_1,00.html

www.sdfm.gov.ua/articles.php

3. Чинні двосторонні міжурядові угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень –

www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article.

4. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №77-р “Про перелік офшорних зон” - www.sdfm.gov.ua/documents.php.

    Світова організація торгівлі була створена на основі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) згідно з рішенням Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів і почала діяти з 1995 року як об`єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі. Членами СОТ є 148 держав та окремих митних територій, на які припадає приблизно 95% обсягу світової торгівлі.

    Головним завданням СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та підвищенню економічного добробуту людей.

    5 лютого 2008 року у м. Женева (Швейцарія) Президент України Віктор Ющенко та Генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі підписали Протокол про вступ України до СОТ. Пакет документів (Протокол про вступ України до СОТ разом із додатками до нього) має бути ратифікований Верховною Радою України до 4 липня 2008 року, про що українська сторона повинна нотифікувати Секретаріат СОТ. Через 30 днів після офіційного повідомлення про ратифікацію Генеральна Рада СОТ оголошує про набуття Україною повноправного членства в організації.

    Держфінпослуг брала участь в узгодженні Графіка специфічних зобов’язань України в секторі “Фінансові послуги”, підсекторі “Послуги страхування та послуги, що мають відношення до страхування”. (формат PDF).

    В ході переговорного процесу щодо вступу України до СОТ у межах зазначеного підсектора узгоджено питання щодо можливості надання страхових послуг прямими філіями іноземних страхових компаній з визначенням 5-річного перехідного періоду, протягом якого діяльність прямих філій іноземних страхових компаній буде заборонена.

    З метою приведення національного законодавства до вимог та зобов’язань взятих Україною в ході переговорного процесу з вступу до СОТ Верховною Радою України було прийнято декілька законів що стосуються ринків регулювання, віднесених до компетенції Держфінпослуг, зокрема:

    7 липня 2005 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” № 2774-IV, яким встановлена обов'язкова наявність у філії страховика-нерезидента, гарантійного депозиту, умови яким повинен відповідати страховик, що має намір відкрити філію на території України, право уповноваженого органу встановлювати окремий порядок видачі ліцензії філії страховика-нерезидента та здійснювати реєстрацію таких філій. (формат PDF);

    16 листопада 2006 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” № 357-V, який встановив вимоги до страховика-нерезидента, що має намір провадити діяльність на території України, перелік видів страхування, які може провадити страховик-нерезидент, обмеження розміру страхової суми, а також перелік видів страхування посередницька діяльності за якими може провадитись на користь страховиків-нерезидектів. (формат PDF);

    31 травня 2007 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” № 1110-V яким були внесені зміни до статті 2 Закону України “Про страхування” щодо встановлення вичерпного переліку видів діяльності страховика-нерезидента на території України, а також скасовано встановлене попереднім законом обмеження щодо розміру страхової суми за договорами укладеними із страховиками-нерезидентами (75%). (формат PDF).

    Крім того, для реалізації норм законів Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України були прийняті такі нормативно-правові акти:

    порядок ліквідації філій страховиків-нерезидентів, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 7 грудня 2006 року № 6504 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 січня 2007 року за № 1/13268 (формат PDF);

    положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів та застосування заходів впливу, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 16 листопада 2006 року N 6426 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2006 року за N 1376/13250 (формат PDF);

    порядок реєстрації філій страховиків-нерезидентів, затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 19 липня 2006 року № 6021 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2006 року за № 1050/12924 (формат PDF);

    вимоги до гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента, затверджені розпорядженням Держфінпослуг від 19 вересня 2006 року № 6244 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2006 року за № 1105/12979 (формат PDF);

    ліцензійні умови провадження діяльності філіями страховиків-нерезидентів, затверджені розпорядженням Держфінпослуг від 7 вересня 2006 року № 6201 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2006 року за № 1074/12948 (формат PDF).

Інформація про виконання плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ за 2010 рік (формат РDF).

НАТО

Відносини Україна - НАТО, завантажити у форматі pdf.

2009 рік

План реалізації Державної комісією з регулювання фінансових послуг України Цільового плану Україна - НАТО на 2009 рік, завантажити у форматі pdf.

Звіт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про виконання заходів Цільового плану Україна – НАТО за 2009 рік, завантажити у форматі pdf.

2007 рік

План реалізації Державної комісією з регулювання фінансових послуг України Цільового плану Україна - НАТО на 2007 рік, завантажити у форматі pdf.

Звіт про результати виконання Держфінпослуг Цільового плану Україна - НАТО за перше півріччя 2007 року, завантажити у форматі pdf.

2006 рік

План реалізації Державної комісією з регулювання фінансових послуг України Цільового плану Україна - НАТО на 2006 рік, завантажити у форматі pdf.

2005 рік

Звіт про результати виконання Держфінпослуг Цільового плану Україна - НАТО в 2005 році, завантажити у форматі pdf.