 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Вхід
для зареєстрованих  користувачів |
Інформація про документи, які підтверджують факт оформлення виїзду чи залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, та щодо документів, які підтверджують право іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання в Україні
Відповідно до листа МЗС України №71/ВГ/19-530-135-07 від 06.04.07 Держфінпослуг повідомляє.
Відповідно до положень Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, а також „Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном” документом, що підтверджує постійне проживання громадян України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом „постійне проживання” або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу МВС України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.
У Законі України „Про імміграцію” зазначено, що документом, який підтверджує право іноземця або особи без громадянства на постійне проживання в Україні, є посвідка на постійне проживання. Зазначена посвідка видається відповідним територіальним підрозділам МВС України за місцем проживання такої особи в Україні на підставі паспортного документа заявника із проставленою в ньому імміграційною візою (якщо інше не передбачено відповідними міжнародними угодами України) та рішення спеціального уповноваженого органу про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України №1447/09-5 від 15.02.2007р.
Щодо документів, які можуть бути підтвердженням факту виїзду фізичної особи на постійне проживання за межі України.
Відповідно до пункту 12 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. №231, у разі виїзду за кордон на постійне проживання у паспорті громадянина України для виїзду за кордон/проїзному документі дитини (основні документи, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України особи, на яку вони оформлені, і дають право цій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну) робиться відповідний запис із зазначенням держави виїзду.
Процедура вчинення такого запису визначена абзацом четвертим пункту 7 Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 грудня 2004 р. № 1603, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. За №68/10348, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установ України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном, затвердженим наказом Міністерства закордонних справ України від 22 листопада 1999 року № 201, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1999 р. За № 903/4196.
Для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні (документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні є посвідка на постійне проживання), процедуру документального засвідчення виїзду на постійне проживання за межі України національне законодавство не визначає.
Опосередковано засвідчити такий виїзд може лише факт скасування дозволу на імміграцію з підстав визначених статтею 12 Закону України „Про імміграцію”. При цьому, питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію (абзац другий пункту 21 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р.№ 1983). Можливості іноземця чи особи без громадянства відмовитись від права на постійне проживання в Україні Законом України „Про імміграцію” не передбачено.
Щодо документів, які посвідчують іноземця та особу без громадянства, зазначаємо.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства можуть в’їжджати в Україну за дійсними паспортними документами.
Зміст терміну „паспортний документ” розкрито у частині третій статті 1 зазначеного Закону (дійсний національний паспорт або документ, який його замінює) та в абзаці восьмому статті 1 Закону України „Про імміграцію” (документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визначається Україною).
Відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону України „Про біженців” біженці передають за зберігання до органів міграційної служби свої національні паспорти та інші документи, які посвідчують особу. Паспортним документом осіб, яким надано в Україні статус біженця, є посвідчення біженця. Іншим біженцям видаються довідки, які насамперед засвідчують законність перебування особи на території України. Статус документів, які видаються в Україні біженцям, визначено у статті 1 цього Закону.